Село Кобижча розташовано в мальовничій Чернігівській області, яка славиться своєю багатою природою.

Чернігівська область розташована на півночі України, в поліському і лісостеповій зонах Придніпровської низовини. Природа Чернігівської області щедра, багата і різноманітна. М'який помірний клімат, родючі грунти, значна кількість водних джерел створюють сприятливі умови для розростання лісової, лугової і степової рослинності і отримання високих урожаїв багатьох видів  сільськогосподарських культур.

Лісами покрито 20% територій Чернігівської області.  Ростуть змішані, листяні а також хвойні ліси, поступово вони переходять в широку смугу Лісостепу.

На Чернігівщині зосереджений значний туристичний потенціал.

Сприятливі кліматичні умови, різноманітна флора і фауна, наявність 610 природних заповідних об'єктів роблять територію області привабливою для відпочинку. У області функціонують 13 санаторіїв і будинків відпочинку, чисельні профілакторії, бази відпочинку, дитячі табори, пляжі, лісопарки.

Тут же протікає Десна. Десна – найдовша ліва притока Дніпра, її витоки знаходяться в болотах Смоленщини, поблизу Ельні. Впадає до Дніпра біля Києва, долаючи дорогу до гирла по території Чернігівської і Київської областей. Заплава заболочена, багато проток, старіц і озер. Русло звивисте, шириною до 450 м. Глибина річки 2-4 м, найбільша – 17 м. Ухил складає 1 м на кілометр русла.

Грунти піщані і змулені піски. Десна приймає 18 правих (найбільші Судость, Снів) і 13 лівих (основні Сейм, Остер) приток. Гідрологічний режим визначається весняною повінню і низьким літнім урізанням. Амплітуда коливань рівнів води досягає 3-4м.

У басейні охороняються болотяні масиви, які мають водорегулююче значення. У руслі Десни водна рослинність розвивається слабо, а в заплавних водоймищах досить сильно. Можна виділити три зони: першу складають водні рослини (рогоза, очерет); друга представлена рослинами з плаваючим листям (латаття жовте, лілії білі, гречка земноводна); третя – водяними рослинами (різні види роголістник, елодея і ін.). Одна група рослин змінює іншу із зміною глибини.  З придонних тварин частенько спостерігаються личинки хирономід, молюски, олігохети, всілякі комахи на піщаних грунтах. Найбільшого розвитку вони досягають в червні, найменшого – в квітні. З наближенням до гирла кількість організмів в товщі води зростає, як і їх видова різноманітність. Понад усе їх вже в травні, що має важливе значення для живлення риб.

Десна належить до водоймищ малого рибальства України. Основні об'єкти промислу – густера, верховодка, щука, плітка, лящ, підвуст, окунь. Нечисленними стали щука, судак, лінь, жерех, в'язь. У зв'язку з маловодістю значення Десни як відновної бази риб Канівського водосховища значно зменшилося. Найбільший вилов риби, зареєстрований в Десні, складав 2770ц. Мабуть стільки ж виловлюють і рибалки-любителі. Площа заплавних водоймищ складає тут близько 12 тис. га.  Тому фахівці рибного господарства вважають, що при раціональному підході у Десні і водоймищам її заплави можна виловлювати близько 4 тис. ц. риби. Рибне населення приток Десни значно бідніше.

Видовий склад рибного населення приток Десни отриманий в результаті аналізу молоди риб, яка тримається в них. Крім того, тут виявлено риби старших вікових груп. З 7 річок в 4(Остер, Сейм, Кльовень, Убідь) спостерігається збільшення кількості видів від верхніх ділянок до ніжнім. Це цілком закономірно. У гирлах річок, як правило, умови життя стабільніші, є достатній запас кормових організмів. У 3 річках (Шостка, Белоус, Снів) спостерігається зменшення кількості видів від витоку до гирла. Як свідчить спеціально розрахований коефіцієнт спільності, між іхтіофауной гирла Десни і деяких припливів, головна роль у відновленні рибних запасів Десни належить найбільшим (Сейм, Остер) і забрудненим (Снів, Убідь, Белоус) притокам першого порядку. Менше значенніє мають найзабрудненіші (Шостка) і притоки другого порядку (Кльовень).

Отже, в гирлах річок з більш менш сприятливими умовами доцільно обладнати заповідники з метою охорони місць розмноження і нагулу памолоді як Десни, так і приток. Позитивний вплив на стан рибних запасів заборонених ділянок, зокрема в зонах мостів м. Чернігова, описаний ще в середині 30-х років минулого століття. Звідти риби поширювалися на прилеглі ділянки і діставались риболовам.